«Мир», який не є миром: чому план від 20/21 листопада 2025 року — це Будапешт 2.0 та фактична капітуляція України
«Мирний план», опублікований 20/21 листопада 2025 року, мав завершити війну, розв’язану Росією проти України. Насправді він повторює помилки Будапештського меморандуму 1994 року та ставить жертву агресії в позицію сторони, від якої очікують поступок. Це план, який є більш абсурдним і небезпечним, ніж мирним.
1. «Мирний план», який більше нагадує ультиматум
Документ, представлений під егідою Москви та Вашингтона, містить пропозиції, які фактично зводяться до:
- визнання російських територіальних захоплень, хоча б тимчасово,
- відкладання питання статусу окупованих територій, що на практиці заморожує конфлікт на умовах агресора,
- гарантій безпеки, наданих США та Росією, хоча такі гарантії вже існували, коли Україна передавала свою ядерну зброю,
- накладання на Україну військових та політичних обмежень, нібито з метою «стабілізації регіону».
Звучить знайомо?
Так — тому що це точно та сама схема, яка одного разу вже привела до найбільшої війни в Європі після 1945 року.
2. Будапешт 1994 → 2025: повернення гарантій, які вже провалилися
У 1994 році Україна передала третій за величиною ядерний арсенал у світі в обмін на:
- недоторканність своїх кордонів,
- повагу до суверенітету,
- гарантії безпеки.
Хто їх гарантував?
Росія, США, Велика Британія.
Хто першим порушив угоду?
Росія — у 2014 році, а остаточно у 2022-му.
Хто не забезпечив безпеку України?
США та Велика Британія, оскільки меморандум не мав механізму примусу.
І тепер, у 2025 році, світ отримує план, у якому:
- Росія — агресор — знову виступає як гарант миру,
- США — які не змогли забезпечити виконання попередніх гарантій — знову обіцяють захист,
- а Україна — жертва — має вдруге довіритись тому самому механізму.
Це не дипломатія.
Це повторення історії у найнебезпечнішій формі.
3. Чому план 2025 року є фактичною капітуляцією України
a) Він легітимізує агресію, здійснену силою
Будь-який документ, що приймає «поточну лінію контролю», фактично винагороджує агресора.
b) Він обмежує суверенітет України
«Нейтральні зони» та військові обмеження позбавляють Україну права на самозахист.
c) Він створює небезпечну ілюзію безпеки
Гарантії безпеки, підписані Росією, варті стільки ж, скільки й гарантії 1994 року: нічого.
d) Він перекладає відповідальність з агресора на жертву
Якщо Україна відмовиться, її подадуть як «таку, що не хоче миру».
Це класична російська тактика.
4. Глобальний сигнал: кордони можна змінювати силою
Якщо цей план буде прийнятий, світ отримає однозначний сигнал:
- Ядерна зброя гарантує безпеку; її здача веде до катастрофи.
(Небезпечний урок для Ірану чи Північної Кореї.) - Захід виснажений і готовий до поступок.
(Зміцнює позиції Китаю щодо Тайваню.) - Росія може повернутися до дипломатії як «партнер», а не агресор.
(Це легітимізує Кремль після найбільшого акту агресії в Європі з часів Другої світової.)
5. Мир чи замороження? Різниця принципова
Мир означає:
виведення військ, суверенітет, законні кордони, репарації та реальну безпеку.
План листопада 2025 року означає:
замороження конфлікту, поступки територією, легітимізацію агресії, фальшиві гарантії
і перекладення відповідальності на Україну.
Це не мир.
Це паузa перед наступною війною.
6. Чому Україна не може прийняти такий план
Тому що кожна «тимчасова» лінія окупації стає постійною.
Тому що Росія застосовує цей метод у Молдові, Грузії та Сирії.
Тому що нав’язана «нейтральність» означала б поступовий демонтаж держави.
Тому що Кремль ніколи не зупиняється сам.
І передусім:
Україна має законне право на повний суверенітет і відновлення своїх кордонів.
7. Висновок: це не мирний план — це приклад стратегічної сліпоти Заходу
Світові не потрібен новий Будапештський меморандум.
Йому не потрібні плани, написані під виборчі цикли.
Йому не потрібні компроміси, що породжують нові війни.
Йому потрібні:
чіткість, реальні гарантії, однозначне визначення агресора,
дотримання міжнародного права
та розуміння, що мир, побудований на ілюзіях, — це не мир, а пролог до катастрофи.
План від 20/21 листопада 2025 року — це не шлях до миру.
Це сигнал тривоги.
Джерела:
Автор: MJ